Для ВАС, батьки! Психологічна готовність дитини до школи

Я пропоную Вам замислитися над словами: «Дитина (не) готова до школи». Яку дитину можна назвати готовою до навчання у школі?

З першим шкільним дзвоником у дитини починається нове життя, до якого їй треба бути психологічно готовою, а ще володіти побутовими навичками.

Психологічна готовність до навчання у школі не полягає в умінні читати й писати. Дітям до школи читання і письмо у кращому разі не шкодять, цифри й літери сприймаються ними як чергова частинка навколишнього світу, і діти швидко втрачають до них інтерес. Психологічна готовність до школи – вона демонструє, наскільки успішно дитина впорається з роллю школяра. Ця роль вимагає від першокласника певного рівня розвитку особистісних і вольових якостей, які лежать в основі цього показника. Без них дитина може втратити мотивацію, насилу розуміти шкільні предмети, їй буде складно розвиватися інтелектуально, спілкуватися з однолітками та вчителями.

Також головний пріоритет у питанні освіти дитини на етапі підготовки до школи, як і всього періоду дошкільного дитинства, має належати загальному розвитку дитини. Саме це забезпечує подальшу успішність навчання дитини у школі й означає, що дорослі повинні піклуватися насамперед про те, щоб у першокласників були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для здійснення принципово нової для них навчальної діяльності.

Серед головних складових поняття «готовність до школи» — розвиток допитливості й пізнавальної активності дитини, вміння самостійно думати і вирішувати прості розумові завдання.

Які компоненти психологічної готовності до навчання у школі?

Фізіологічна готовність означає достатній рівень розвитку психофізіологічних (рівень сформованості дрібної моторики), фізіологічних (ріст, вага, кількість постійних зубів) й анатомо-морфологічних функцій і структур дитячого організму, стан здоров’я (фізіологічна зрілість). Цей рівень повинен забезпечити витримування дитиною відповідних навантажень і стимулювати до подальшого розвитку.

Інтелектуальна готовність передбачає сформованість уваги, розвинену пам’ять, мислительні операції аналізу, синтезу, узагальнення. Вміння спостерігати, порівнювати, робити прості висновки. До 6-7 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста, де мешкає, назву країни та її столицю; ім’я та по батькові батьків, де вони працюють. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин, орієнтуватися в часі, просторі, найближчому оточенні. Також сюди віднесемо і певні вміння та навички розумової діяльності – рахувати, правильно тримати олівець або ручку тощо.

Мотиваційна готовність – це бажання школяра прийняти нову для нього соціальну роль, бажання вчитися, позитивно ставитися до навчання, школи, прагнення йти до школи. Для цього важливо, щоб школа подобалася своєю діяльністю – навчанням.

Емоційно-вольова готовність забезпечує регуляцію поведінки дитини, вміння стримувати свої надмірні емоційні прояви, що заважають навчальному процесу, а також долати труднощі, проявляти певну цілеспрямованість і наполегливість, довільність психічних процесів, навички самостійності, організованості, зосередженості тощо.

Комунікативна готовність (або соціальна) передбачає сформованість вміння спілкуватися з оточуючими – як з іншими дітьми, так і з дорослими. Це вкрай важлива складова, наявність якої зумовлює психологічний комфорт дитини, що йде до школи і тому вільно почувається в класі – знає, що її люблять, з нею хочуть дружити, спілкуватися на перервах, тобто приймають, визнають, поважають. А це залежить від її комунікативних та особистісних якостей.

Це основні складові психологічної готовності до навчання у школі.

Рівень розвитку психологічної готовності дитини до шкільного навчання є дуже важливим показником і тому практичним психологом в ЗДО проводиться дослідження психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі у лютому-березні. Індивідуальна діагностика рівня психологічної готовності (та окремих її елементів) дозволяє більш змістовно і продуктивно підходити до вирішення завдань, формування навчальної діяльності дитини, а отже, і подальшого її розвитку.

Для батьків пропоную тест, який допоможе визначити готовність дорослих до шкільного навчання своїх дітей.

Тест «Чи готові ви віддати дитину до школи?»

1. Мені здається, що моя дитина навчатиметься гірше за інших дітей.
2. Я побоююся, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.
3. На мій погляд, чотири уроки – це непомірне навантаження на малюка.
4. Важко бути впевненим, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.
5. Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька – його рідна мати.
6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати, рахувати.
7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.
8. Боюся навіть думати про те, що моя дитина залишиться без денного сну.
9. Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.
10. Моя дитина ніколи не ходила у дитячий садок і весь час проводила з матусею.
11. Початкова школа, на мою думку, рідко здатна навчити чогось дитину.
12. Я побоююся, що однокласники глузуватимуть з моєї дитини.
13. Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.
14. Боюся, вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.
15. Моя дитина часто каже: «Мамо, ми підемо до школи разом!»

За кожну відповідь «так» – 1 бал, «ні» – 0 балів. А тепер підрахуйте, скільки відповідей «так» ви дали на запитання і яка сума балів.

Результати:

– до 4 балів – це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (Ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини);

– 5-10 балів – краще підготуватися до можливих труднощів зазделегідь;

– 10 балів і більше – було б непогано порадитися з практичним психологом. Зверніться за консультацією.

Що потрібно знати і вміти дитині, яка йде до школи.

1. Своє ім’я, по-батькові та прізвище.
2. Свій вік.
3. Свою домашню адресу.
4. Своє місто.
5. Країну, в якій живе.
6. Прізвище, ім’я, по-батькові батьків, їх професії.
7. Пори року (послідовність, місяці, основні прикмети кожної пори року, загадки та вірші про пори року).
8. Домашніх тварин та їх дитинчат.
9. Диких тварин наших лісів, тропічних країн, півночі, їх повадки.
10. Транспорт наземний, водний, повітряний.
11. Розрізняти одяг, взуття та головні убори.
12. Зимуючих та перелітних птахів; овочі, фрукти та ягоди.
13. Знати і вміти розповідати українські народні казки.
14. Розрізняти і правильно називати площинні геометричні фігури: коло, квадрат, прямокутник, трикутник, овал.
15. Вільно орієнтуватися в просторі й на аркуші паперу (права-ліва сторона, вверх – вниз).
16. Вміти повно і послідовно переказувати прослухану розповідь, скласти розповідь по картинці.
17. Запам’ятати і назвати 6-10 предметів, картинок, слів.
18. Розрізняти приголосні та голосні звуки.
19. Розподіляти слова на склади за допомогою ударів, кроків, за кількістю голосних звуків.
20. Визначати кількість і послідовність звуків у словах, типу «мак», «будинок», «сани», «зуби».

Кожна дитина індивідуальна, спостерігаючи, спілкуючись, граючи з дитиною, ви знайдете оптимальний баланс знань,  умінь та навичок, що дозволять дитині почуватися у школі успішною.

«Бути готовим до школи вже сьогодні – не значить уміти читати, писати, рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим усьому цьому навчитися».

Л.Венгер

Бажаю Вам успіхів!