ДБАЄМО ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ!
ДБАЄМО ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ!
Щоб підтримати ментальне здоров’я дитини, створюйте стабільність, заохочуйте спілкування, приділяйте час і будьте прикладом, а також піклуйтеся про власне емоційне благополуччя. Важливо навчити дитину називати свої емоції, створювати відчуття безпеки, дотримуватися розпорядку дня та не соромитися звертатися по професійну допомогу, якщо це необхідно.
Спілкування та підтримка
- Будьте поруч і слухайте: Приділяйте дитині час, ініціюйте розмови, обговорюйте її страхи, радощі та переживання, не применшуючи їх значущості.
- Демонструйте любов: Використовуйте дотик, обійми та щирі розмови, щоб показати дитині, що її люблять і вона почувається в безпеці.
- Підтримуйте та заохочуйте: Радійте навіть невеликим успіхам, хваліть дитину та даруйте безумовну любов.
- Будьте прикладом: Діти наслідують вашу поведінку, тому показуйте, як ви справляєтеся зі стресом, розповідайте про власні емоції та способи їх подолання.
Стабільність та рутина
- Дотримуйтеся режиму: Регулярний розпорядок дня, включно зі сном, харчуванням, навчанням та грою, забезпечує відчуття стабільності, що дуже важливо для психічного здоров’я.
- Створюйте безпеку: Дозвольте дитині почуватися в безпеці, пояснюйте, що відбувається, та використовуйте слова-«обереги», як-от «безпечно».
- Повертайтеся до звичок: Спробуйте повернути в щоденне життя ті звичні ритуали, які допомагали дитині почуватися спокійніше до непростих подій.
Фізичне та емоційне здоров’я
- Забезпечте активність: Регулярні прогулянки, спорт та інші фізичні вправи допомагають зняти стрес і покращують настрій.
- Допоможіть розпізнавати емоції: Навчіть дитину називати свої почуття (страх, радість, гнів), щоб вона краще розуміла себе та інших.
- Піклуйтеся про себе: Ваше спокійне емоційне ставлення є гарантією безпеки для вашої дитини, тому піклуйтеся про свій стан, їжте, спіть і звертайтеся по допомогу, якщо це необхідно.
Коли звертатися по допомогу
- Розпізнавайте тривожні сигнали: Якщо дитина стала агресивною чи тривожною, уникає спілкування, погано спить, втратила апетит, відмовляється від активностей або пережила травматичну подію — це привід звернутися до спеціаліста.
- Не зволікайте: Не соромтеся звертатися до психолога, це ознака сили та справжньої турботи про дитину.
