Поради батькам дошкільнят
Адаптація дитини до садочка — це період звикання до нового місця та колективу, який може тривати від кількох днів до кількох місяців, залежно від дитини. Для полегшення цього процесу батькам рекомендується створити позитивне ставлення до садочка, дотримуватися режиму дня, який наближений до садового, поступово збільшувати час перебування дитини в садочку та підтримувати емоційний зв’язок за допомогою ритуалів прощання та зустрічі.
Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць. виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.
-
Формуйте позитивне ставлення:
Уникайте негативних розмов про садочок в присутності дитини. Розповідайте про садочок позитивно, щоб сформувати бажання йти туди.
-
Встановіть режим дня:
Наблизьте режим дня дитини вдома до розпорядку садочка (час пробудження, їжі, сну).
-
Розвивайте самостійність:
Привчайте дитину до самообслуговування, зокрема до вміння гратися та складати іграшки.
-
Грайте в гру “Садочок”:
За допомогою ляльок чи інших іграшок пограйте в дитячий садок, що допоможе дитині зрозуміти нові умови.
-
Ознайомтеся з харчуванням:
Дізнайтеся про меню садочка, щоб уникнути проблем з харчуванням.
-
Створіть спокійну атмосферу:
Забезпечте спокійний клімат у сім’ї, уникайте конфліктів та надмірного хвилювання.
-
Поступово звикайте до садочка:
Перші дні не залишайте дитину на цілий день, поступово збільшуючи час перебування.
-
Встановіть ритуал прощання:
Придумайте короткий, але стабільний ритуал прощання (поцілунок, обійми, помахати у вікно), який дитина буде очікувати, що зменшить тривожність.
-
Будьте терплячими:
Не сваріть дитину за сльози чи протести, а натомість обійміть, поговорить та спробуйте зрозуміти причину її поведінки.
-
Не затягуйте прощання:
Швидко та з посмішкою попрощайтеся, щоб дитина не бачила вашого хвилювання, що може спровокувати істерику.
-
Розказуйте, коли заберете дитину:
Чітко кажіть, коли ви повернетеся (після обіду, сну), щоб уникнути відчуття покинутості.
-
Поговоріть з вихователями:Повідомте вихователям про звички дитини, її страхи та що вона любить, щоб вони могли краще її зрозуміти.
