МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Звіт
щодо проведення моніторингового дослідження реалізації
завдань Базового компонента дошкільної освіти
по Конотопському дошкільному навчальному закладу
(ясла-садок) №7 « Золотий ключик» за 2019-2020н.р.

На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвої компетентної творчої особистості з раннього дитинства.
З огляду на це, пріоритетним напрямом діяльності дошкільного навчального закладу є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти. Він скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання.
Відповідно до річного плану роботи ЗДО з метою виявлення рівня знань дітей в усіх вікових групах та внесення коректив при плануванні освітньої роботи в подальшому , було проведене моніторингове дослідження якості реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти.
Метою даного моніторингового дослідження є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти.
Завдання вищезазначеного моніторингового дослідження:
1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти.
2. Дослідити методи аналізу засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.
3. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітніх програм в дошкільних навчальних закладах.
4. Надати рекомендацій стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного дослідження.
5. Забезпечити зворотну інформації про відповідність фактичних результатів діяльності дошкільної освітньої системи та її кінцевих результатів.
Об’єкт: стан організації навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу.
Предмет: рівень сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за освітніми лініями Базового компоненту.
Моніторинг досягнень здійснювався на основі методичних посібників : для дітей молодшого та середнього дошкільного віку «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник/упорядник:А.А.Вєтряна, І.В.Гузенко,О.О.Дрюк; Тернопіль: Мандрівець, 2017.-272с.;
для старшого дошкільного віку : Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини. Методичні рекомендації (автори: Карабаєва І., Савінова Н.).
У проведеному моніторингу взяло участь 253 дитини молодшого, середнього та старшого дошкільного віку.

Освітня лінія «Особистість дитини»

В наведеній діаграмі зазначено, що найменший показник (38%) належить вмінню здійснювати елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Чи дотримуються діти старшого дошкільного віку правил безпечної поведінки свідчать 19% . Виявлено 43% вихованці з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.
Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно- емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.
Рекомендації
Проаналізувавши результати проведеної роботи, визначили основні поради для вихователів:
• створити сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дитини в дошкільних навчальних закладах (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
• формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
• варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, гідроаеробіка, психогімнастика, фітболгімнастика;
• залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування (арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія).

Освітня лінія «Дитина в природному довкіллю»

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи. Згідно з результатами спостереження, (24%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля. а 34% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. На достатньому рівні -38% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи. Лише 4% мають низький рівень.
Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» відбувається майже на одному рівні.
Рекомендації
Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні поради для вихователів:
• формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей за допомогою народознавчого матеріалу.
• стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об’єктів та явищ;
• розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
• частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних припущень та висновків.

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» – розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.
На підставі аналізу результатів дослідження виявлено:
 високий рівень-21% дітей виявляють інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі;
 достатній рівень -42% дітей прагнуть бути справедливими та відповідальними, будуючи стосунки з однолітками на принципі толерантності.
 на середньому рівні- 37% дошкільників формують оцінку вчинків та взаємин людей, орієнтуючись на моральні стандарти.
Рекомендації
Відповідно до засад Базового компонента дошкільної освіти при реалізації його змісту педагогам слід керуватися певними рекомендаціями.
Зокрема, вони мають:
• ставитися до дитини не з позиції над нею, а з позиції поряд і разом з дитиною. Діти й дорослі є партнерами в життєтворчому процесі, рівноправними учасниками освітнього процесу;
• глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, певні нахили дітей, особливості поведін¬ки дошкільників;
• докорінно змінити свою позицію від¬носно сім’ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним;
• схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
• всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.

Освітня лінія «Гра дитини»

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.
Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.
В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 31% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок ,а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.
Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (18%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.
Так, в цілому 51% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, виявили бажання відповідально ставитися до вибору та виконання ігрової ролі, сприймають іграшки як образ предмету реального світу, дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок.
Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності – навчальної, трудової та спілкування.
Рекомендації:
• створювати сприятливе ігрове розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;
• сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги;
• задовольняти потребу в ігрових діях;
• допомагати дитині в апробації майбутніх соціальних ролей;
• стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою гри-пантоміми, пластичних етюдів, казки;
• створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо¬вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ¬них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишньо¬го світу.
В результаті дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників залишається на середньому рівні. Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, мають логічне мислення виявлено 29%, вміють класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками в цілому по групах. У 40% дітей зазначено достатнє засвоєння вимоги щодо дослідницько- експерементальної діяльності, при цьому дошкільнята демонструють достатню сформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень, виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не¬значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (30%) сформованість пізнавальної мотивації.
На жаль, 1% дітей не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності
Таким чином, аналіз проведеного дослідження дозволив зробити наступні висновки:
• пізнавальна діяльність дошкільників як складний, багатоаспектний процес, що проходить у двох основних формах – навчально-пізнавальної та самостійної пізнавальної діяльності, потребує управлінських впливів з боку педагога.
• найбільш ефективним варіантом взаємодії вихователя і дітей у пізнавальній діяльності є її організація як процес, у якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми довкілля.
Рекомендації
З огляду на те, що в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» стрижневою особистісною якістю розвитку є пізнавальна активність, вважаємо за потрібне сформулювати кілька важливих порад щодо активізації прагнення дитини до пізнання, а саме:
• використовуйте методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників.
• націлюйте дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем;
• збагачуйте досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
• підтримуйте заплановану діяльність елементами несподіваності, сюрпризності, варіативності, при доборі засобів впливу орієнтуватися на індивідуальний життєвий досвід;
• надавайте дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися – не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації.
• заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків.

Освітня лінія «Дитина у світі культури»

Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей дошкільного віку. За результатами тестування, 23% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи.
В результаті дослідження проаналізовано, що лише у половини (40%) вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (35%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури.
Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, високий рівень мають 23% дошкільнят та в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, володіють навичками пізнавати образну його специфічність,виявляють художню активність як складову особистісної культури. Лише 2% дітей мають низький рівень. Низькі показники сформованості соціально-культурного розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання.
На основі результатів дослідження можна стверджувати, що актуальною проблемою сучасності є формування матеріальних та духовних цінностей особистості. Найбільш визначальним віковим періодом у духовному зростанні, розвитку культури особистості є дошкільне дитинство.Отже, виникає необхідність в пошуку шляхів оптимізації духовного зростання особистості дитини дшкільного віку, розвитку її творчого потенціалу на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.
Рекомендації:
• сприяти забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створення умов для їх творчого, інтелектуального, та духовного розвитку.
• схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
• моделювати гуманну взаємодію з дорослими, ровесниками, виховувати культуру спілкування;

Освітня лінія «Мовлення дитини»

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.
В результаті дослідження виявлено, що майже 19% дошкільників володіють опануванням фонематчним складом мовлення, розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та здійснюють складовий аналіз слів.
У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (42%), усвідомлюючи українську мову державною мають достатній словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника, використовують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні сло¬ва, фразеологічні звороти. розширений лексичний запас слів. На середньому рівні -37 % дітей, потребують допомоги вихователя чи дорослого під час переказу твору, опису картин. На жаль, 2% дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій, мають низький рівень мовленнєвої компетентності.
Рекомендації
Заняття з розвитку мовлення дошкільників буде ефективним за умови повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини. Педагогу необхідно:
• підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
• щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності;
• чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збере¬ження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
• закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяль¬ності.
• використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;
• підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
• уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мов¬лення;
• сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи можливість спілкуватися з однолітками – запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоюва¬ти думки;
• залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оці¬нювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей Висновки
Узагальнюючи результати моніторингового дослідження вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити наступні висновки:
1. Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, найбільш сформованою є лінія гра дитини
2. Спостереження за дітьми старшого дошкільного віку під час різних видів діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання, вміння та навички в нових умовах. Діти, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків.
3. Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах дітей дошкільного віку показав, що найменші показники належать таким освітнім ліням, як «Мовлення дитини» та «Дитина у світі культури».