Педрада №3 від 26.02.2025

ПЛАН ПЕДРАДИ №3 від 26.11.2025

 

Шляхи оптимізації освітнього процесу, спрямованого на розвиток мовленнєвої компетентності дошкільника

 

1Аналіз виконання рішень попередньої педагогічної ради

Наталія РИЖКОВА

2. Довідка за результатами тематичної перевірки «Стан роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку» Людмила СПАСЬКА

3.Комплексний підхід до розвитку мовлення дошкільника (освітній напрям«Мовлення дитини» інваріантного складника БКДО).                         Людмила Спаська

4. Співпраця вчителя-логопеда та вихователя під час проведення корекційноїроботи (з досвіду роботи).

Ірина Триус

Оксана ЗАРУБА

5.Ділимося досвідом «Освітньо-мовленнєве середовище в  закладі дошкільної освіти»  (Дидактика мовленнєвого спрямування)

 

 

 

ДОВІДКА

про тематичне  вивчення  аналізу стану освітнього процесу  з формування мовленнєво-комунікативної компетенції

 дітей дошкільного віку

по Конотопському закладу дошкільної освіти  «7 « Золотий ключик»

                                                                                                              20.02.2025

 

Згідно з планом роботи закладу на 2024/2025 навчальний рік та графіком внутрішньо- садового контролю, наказу №10-ОД від 30.01.2025 « Про тематичну перевірку освітнього процесу з формування комунікативної компетенції дошкільників» з 03.02.2025 по 13.02.2025 було проведено  тематичне  вивчення  аналізу стану освітнього процесу  з формування мовленнєво-комунікативної компетенції за інваріантним складником освітнього напряму «Мовлення дитини».

 

До складу комісії увійшли:

директор – Наталія РИЖКОВА;

вихователь-методист –Людмила СПАСЬКА;

вчитель-логопед- Ірина ТРИУС.

 

Мета вивчення: аналіз системи роботи вихователів щодо формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку.

Методи вивчення: спостереження; педагогічний аналіз; бесіди з дітьми та вихователями; вивчення планування.

Об’єкт вивчення: діти всіх вікових груп.

Вивчення було проведено за такими параметрами:

1. Оцінювання ступеня сформованості комунікативної компетенції дошкільників , педагогічну майстерність педагога та певну сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування з однолітками та дорослими.
2. Створення умов для розвитку комунікативної компетенції дошкільників.
3. Календарне та перспективне планування.
4. Робота з батьками .

 

     У Базовому компоненті дошкільної освіти окреслено мету сучасної лінгво дидактики на етапі дошкільного дитинства. Це – формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дитини дошкільного віку, зокрема здатності дитини виражати свої бажання, наміри, а також давати пояснення своїм діям та їх змісту за допомогою мовних і немовних засобів. Показником компетентності є здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми в різних життєвих ситуаціях.

    За час перевірки було встановлено, що робота по формуванню комунікативної  компетенції дітей ведеться відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», вимог Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина».

     У процесі вивчення було переглянуто ряд контрольних занять,  мета яких передбачала : розвиток мовленнєвих вмінь (звукова культура мовлення, словникова робота, граматична правильність мовлення, зв’язне мовлення, діалогічне мовлення, монологічне мовлення, українська мова як державната) та комунікативна взаємодія дітей та дорослого.

       Вихователь старшої логопедичної групи А « Зірочки» Коваленко С.І. провела заняття «Мова моя калинова». Заняття педагога з розвитку мовлення дітей характеризується чіткістю, систематичністю, наполегливістю, творчим підходом. З метою зацікавлення дітей використовує ігрові моменти, творчі завдання, психогімнастику, артикуляційні вправи,  вправи на збагачення словникового запасу «Кольорове намисто», вправи на  розвиток зв’язного мовлення, технологію мнемотаблиць. У своїй роботі широко використовує інтерактивні форми роботи такі, як «робота в парах»,  «робота в групах», «мікрофон».

       Заняття вихователя ясельної  групи Б « Дюймовочка» Паляниці С.В «Подорож казками» проведено на високому методичному рівні. Використані форми роботи ,методи та прийоми відповідали віку дітей та спонукали їх до мовленнєвої активності.   На занятті з розвитку мовлення « Наші іграшки»  вихователь ясельної групи  А « Зайчик» Дума Т.С. використала сюрпризний момент (театр Курчатко), дидактичну гру « Розкажи про іграшку», гру « Чим не можна гратися яке спонукало дітей до мовленнєвої активності.  На своїх заняттях, під час режимних  процесів вихователі груп ясельного віку А,Б активно використовують усну народну творчість: потішок, прислів’їв, прикмет, народних пісень, ігор тощо. Продумано й ефективно використовують інтеграцію різних видів діяльності: пізнавальної, сенсорної, конструктивної, ігрової , художньої тощо.

    Вихователі молодшої групи «Колобок» (Ковальчук Ю.В, Піюк Н.Д.) широко використовують ознайомлення дітей з  художньою літературою, що  активізує й збагачує словник, сприяє розвитку образного мовлення, збагачує мовлення дітей емоційно-експресивною лексикою.  Прослідковується робота з мовленнєво-комунікативної компетентності дітей у поєднанні  з їх активними діями: під час одягання, приймання їжі, прогулянки – збагачується й активізується словниковий запас дітей, формуються навички розмовного мовлення, відбувається засвоєння норм і правил мовленнєвого етикету.

         Вихователі середніх груп А, Б Пономаренко І.І., Шило С.В, Нехай О.О., Герасименко О.Ю., роботу з розвитку мовлення здійснюють в різних видах діяльності: на спеціально організованих заняттях, в ігровій, художній, пізнавальній діяльності та під час різних режимних моментів. Це сприяє збагаченню та активізації словника дітей середнього дошкільного віку. Проведені ними  комплексні та тематичні заняття з мовленнєвого розвитку відповідають методичним вимогам. Застосовані методи та прийоми відповідають віку дітей та спонукають їх до мовленнєвої активності. Діти вільно добирають узагальнюючі слова, утворюють форми однини та множини, вступають в діалог з дорослими та однолітками, переказують знайомі оповідання, казки. На заняттях діти активні, з задоволенням виконують  завдання, вміють комунікувати, під час сюжетно-рольових ігор використовують набуті знання та вміння, знають і використовують ввічливі слова (вибачте, дякую, будь-ласка). Перегляд заняття в середній Б вихователем Пономаренко І.І. з теми «Небезпечні предмети» свідчить про системність роботи вихователя  з розвитку мовлення: збагачення лексичного словника дітей відповідно до теми.

       Вихователі старшої логопедичної групи Б «Перлинка»  Хармак Ю.М. Бура Л.С., належну увагу приділяють художньо-мовленнєвій та мовленнєво-побутовій діяльності, художньому аналізу літературних творів, під час якого увага дітей спрямовується на образні та мовні засоби твору, приділяють достатньо уваги  розвитку діалогічного мовлення, на розвиток артикуляційного апарату. Переглянувши заняття з грамоти вихователя Хармак Ю.М. «В країні звуків» діти продемонстрували знання голосних та приголосних звуків, визначення їх в словах( мовленнєва вправа «На бабусиному подвір’ї», вправлялися добирати слова  до певного звука, а поділивши дітей на команди спонукала їх до командної роботи, вмінні узгоджувати дії та комунікувати один з  одним.  На заняттях з розвитку мовлення дані вихователі  широко використовують методи: інтелектуальні хвилинки; «чарівні» перевтілення; творча діяльність, активне моделювання. Цікавим є використання  методу «Мікрофон» , що дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку, а також його поєднання з дидактичними іграми  «Закінчи слово або речення», «Ланцюжок». А завдяки методу «чарівних» перевтілень дають змогу дітям уявити себе в іншому образі (перевтілення в образах характеризує внутрішній стан дитини, її потреби у певний проміжок часу), що забезпечує комфортне середовище, атмосферу довіри, розкутості, де дитина може вільно комунікувати  з однолітками,  дорослими та ділитися своїми знаннями та  думками.

     Значну  роботу щодо формування мовленнєво-комунікативної компетенції дітей дошкільного віку забезпечують  вчителі –логопеди  Триус І.М, Заруба О.М. Вони не лише проводять навчально-корекційну роботу з вихованцями,  які мають вади  мовленнєвого розвитку щодо усунення  недоліків лексико-граматичної будови мовлення, а й працюють  над формуванням зв’язного мовлення; розширення словникового запасу, розвитку пізнавальних процесів. Використання вчителями-логопедами інтерактивних методів під час освітньої взаємодії з дошкільнятами дає змогу організовувати спілкування як діяльність, створити оптимальні умови для ефективного розвитку у дітей навичок комунікації завдяки набутому досвіду мовленнєвої взаємодії як з однолітками, так і з дорослими.

Але є певні недоліки:

-вихователі (практично всіх вікових груп) мало аналізують труднощі та помилки, з якими вони стикаються під час організації й проведення освітнього процесу з питань активізації мовленнєвої  діяльності дітей та не планують  надалі  їх усунення;

-недостатньо  заплановано складання оповідань за сюжетними картинками та розв’язання проблемно-пошукових завдань ;

– не завжди враховано результати індивідуальної роботи, унаслідок чого відсутня диференціація завдань для дітей із різним рівнем розвитку (практично в усіх вікових групах).

2.Результат аналізу умов, створених  закладі, для розв’язання питань

мовленнєво  -комунікативної компетентності дошкільників свідчить:

– в методичному кабінеті є навчально-методична література, дидактичний матеріал та демонстраційний для навчання дітей мовлення: розповідання за картинами, за сюжетними картинами. Наявна картотека періодичних видань з даної тематики.

-у  групах створені належні умови для розвитку та самореалізації кожної дитини. Наочно-розвивальне середовище для мовного розвитку дітей, грамотно використовується педагогами для колективної і індивідуальної роботи з дітьми. Є набори сюжетних картин з розвитку мови, різноманітний дидактичний матеріал. У достатній кількості є роздавальний та демонстраційний матеріал з грамоти, виготовлені схеми для складання розповідей за картинками, є опорні схеми з розвитку мовлення, ознайомлення з природою і довкіллям, оформлена добірка мовленнєвих ігор, проблемно-пошукових завдань, ситуацій, до яких оформлена серія ілюстративного матеріалу. У кожній віковій групі оформлений книжковий куточок, де на поличках розташовані книги за віком дітей. У всіх групах в достатній кількості дидактичних, розвиваючих, настільно-друкарських і творчих ігор фабричних і виготовлених своїми руками.

– наявні осередки для сюжетно – рольових ігор , які сприяють виникненню і розгортанню комунікації дітей з однолітками через  сюжетні гру. Всі ігри педагогічно доцільні і відповідають віку дітей. Вихователями проведена велика робота зі створення в групах ігрових осередків, виготовленню атрибутів. Атрибути, посібники для ігор естетичні , відповідають вимогам. – -у групах : середня А « Капітошка», старша логопедична А «Зірочки» наявний осередок –ширма для театралізованої діяльності;

-в групах  наявний осередок будівельно-конструктивних ігор, матеріал якого  сприяє підвищенню ефективності навчання, допомагає залучати дітей до практичної діяльності,  під час яких  діти мають змогу не лише створювати композиції, але й вчаться комунікувати  один з одним, домовлятися, узгоджувати свої рішення відповідно до ситуації.

Вдалий добір дидактичного матеріалу і доцільне використання його на заняттях полегшує дітям пізнання дійсності, сприяє засвоєнню матеріалу та розвитку мовленнєвої  активності. Але практично в усіх групах даний матеріал для дітей не передбачає  поступове ускладнення завдань.

3.Під час перевірки планів роботи вихователів, виявлено, що освітній процес планується згідно перспективного планування. Планування навчально-виховного процесу та його організація здійснюється у відповідності з вимогами Базового компонента дошкільної освіти, освітньої програми для дітей від 2до 7 років  « Дитина», тематичного плану закладу.

Врахування вихователями при плануванні вікового складу групи, оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями забезпечує оптимальні умови для розвитку дошкільників. Прослідковується послідовність у викладені матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм віковим та індивідуальним особливостям, різноманітність видів діяльності.

Календарне планування відповідає встановленим вимогам: зазначається форма дитячої діяльності, мета. Хід занять складається у вигляді плану, що відповідає рівню професійної майстерності педагогів. Змістове наповнення, підбору методів, прийомів, засобів їх реалізації на заняттях забезпечується впровадженням у навчальну діяльність різноманітних видів занять: інтегровані, комплексні, комбіновані, домінантні.

4.Аналіз спільної роботи з сім’єю показав, що у всіх вікових групах проведені консультації з цього питання, консультації вчителів –логопедів «Розвиток мовлення –– запорука успішного навчання в школі». Проте в папках-пересувках для батьків мало матеріалів з порадами щодо розвитку комунікативних здібностей дітей.  Абсолютно відсутні рекомендації щодо використання лексичних ігор, інтерактивних ігор для використання в домашніх умовах. Суттєвим недоліком у роботі з батьками є те, що не у всіх групах проводять відкриті заняття для батьків, також  питання активізації мовлення дітей не розглядалися на батьківських зборах.

Аналіз відвіданих занять, спостережень за діяльністю дітей у різні режимні моменти, бесід з ними, результатів проведених контрольних занять дав можливість оцінити рівень знань, умінь, навичок дітей у спілкуванні з дорослими і однолітками.

Висновки:

1. В закладі створені умови для формування мовленнєво-комунікативної компетенції дітей дошкільного віку.
2. Використання ігрових мовленнєвих завдань, дидактичних ігор, інтерактивних ігор, мотивація мовленнєвої творчості під час занять, сюжетно-рольових ігор, режимних моментів –– на достатньому рівні.

Пропозиції:

1. Вихователю-методисту:
   • Застосовувати інтерактивні форми роботи з вихователями із зазначеної проблеми.
   • Забезпечити оптимальну організацію контролю з даного питання, виконання рекомендацій педагогами, організувати зворотний зв’язок.
   • Забезпечити цілісність і життєздатність взаємодії у формуванні комунікативної компетенції  в закладі – «дитина – дорослий», «діти – дорослі», «дитина – дитина», «діти – однолітки , батьки »;
   • Підготувати порадник для педагогів « Методи інтерактивної взаємодії»                до 10.03.2025

2. Вихователям:
   • Підвищувати рівень мовленнєвої активності, через використання інтерактивних методів роботи, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
   • Залучати дітей до тематичних заходів, поповнюючи, активізуючи та автоматизуючи словниковий запас дітей відповідно до тематики заходу.
   • Чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття.
   • Поліпшити рівень індивідуальної та диференційованої  роботи з дітьми із зазначеного питання.
   • Опрацювати в зошитах по самоосвіті інноваційні технології та методиками, які можна використовувати в своїй роботі з дітьми з метою удосконалення рівня розвитку мовленнєвої компетенції дошкільників, а саме: Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”, Ткаченко Т. «Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям», Крутій К. «Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі», Методика «Виховання казкою» Л.Б. Фесюкової, Технологія «Художнє слово і дитяче мовлення» Гавриш Н.В.
3. Вчителям -логопедам: Триус І.М, Зарубі О.М.:

                 підготувати та надати поради для батьків « Говоримо українською»

                                                                                                            березень 2025

  Директор ___________ Наталія РИЖКОВА;

 вихователь-методист _________Людмила СПАСЬКА;

 вчитель-логопед____________ Ірина ТРИУС.