Розвиток пам’яті у дошкільняти

         Протягом дошкільного віку відбувається розвиток пам’яті. У дітей безліч запитань – мозок постійно потребує нової інформації. В цей період пам’ять по швидкості розвитку випереджає інші властивості. Дитина розглядає малюнок – і згадує, бачить незвичний предмет – і починає розмірковувати, пригадувати щось зі свого життєвого досвіду.

Дошкільний період – час, коли переважає природна, безпосередня, мимовільна пам’ять. У 5-7 років у дитини починає проявлятися довільна пам’ять. Вона вже вміє розглядати предмети, може вести цілеспрямоване спостереження, у неї розвивається довільна увага і з’являються елементи довільної пам’яті. Елементи довільного запам’ятовування – це головне досягнення дошкільняти. Довільна пам’ять проявляється у ситуаціях, коли малюк самостійно ставить ціль: запам’ятати і згадати. Отже, розвиток довільної пам’яті починається з того моменту, коли дитина самостійно ставить перед собою завдання – запам’ятати. Довільне запам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли матеріал, який треба закарбувати в пам’яті, стає змістом активної діяльності малюка. Бажання дитини запам’ятати потрібно всіляко підтримувати, це передумова успішного розвитку не тільки пам’яті, але й інших пізнавальних здібностей: сприйняття, уваги, мислення, уявлення й уяви.

Дитині потрібно допомагати запам’ятовувати, її слід учити контролювати правильність запам’ятовування. Це є однією з найважливіших умов успішної підготовки малюка до школи, навчання та постійного розумового навантаження.

Ігри, що допоможуть малюку розвивати пам’ять.

1. Запам’ятай слова по порядку. Називаємо кілька слів, які дитина повинна запам’ятати і повторити в тому ж порядку. Для початку можна використовувати в грі лише декілька слів – 3-5. Далі можна ускладнювати правила гри, збільшуючи кількість слів. Наприклад: будинок, сонце, каша, лампочка, собака.
2. Хто загубився. Перед малюком викладаємо кілька іграшок (штук 5-6 не більше) і просимо запам’ятати їх. Далі малюк виходить з кімнати, а ми швидко ховаємо одну з іграшок. Повернувшись, дитина повинна уважно повинна визначити, хто ж утік і загубився.
3. Будиночок. Для цієї гри беремо кілька іграшок (підійдуть різні іграшки з кіндер-сюрпризів, маленькі машинки та ін. невеликі іграшки). Просимо дитину запам’ятати іграшки. Після того, як малюк повідомляє, що запам’ятав – ховаємо іграшки в «будиночок» (роль будиночка може зіграти звичайна коробка). Просимо дитину пригадати всі іграшки, які сховалися. Після того, як всі іграшки відгадано, можна помінятися ролями, і тепер мама вгадує, хто ж сховався в будиночку
4. Картинки. Для цієї гри підійдуть будь-які кольорові картинки, якщо у вас є книжка з великою кількістю картинок, сміливо беріть її. Дитині показуємо
5. картинку, і просимо запам’ятати все, що на ній зображено. Після того, як малюк подивився і все запам’ятав, картинку прибираємо і просимо дитину по пам’яті відтворити все, що він бачив.
6. Магазин. Відправляємо дитину в «магазин» при цьому називаємо те, що потрібно купити (для початку не більше 4-5 найменувань). Наприклад, хліб, морозиво, молоко, сир, шоколадку. Малюк біжить в іншу кімнату і перераховує татові-«продавцеві» все, що він хоче у нього купити. З часом список покупок збільшуємо. У таку гру можна грати і в реальному магазині. Виходячи з будинку, повідомте дитині, що вам необхідно купити в магазині. Прийшовши в магазин, нехай малюк по пам’яті допомагає вибирати необхідні продукти.
7. Розвідники. Перед виходом на вулицю оголошуємо дитині початок гри і пояснюємо умови. Необхідно на вулиці все запам’ятовувати, де що знаходиться, що відбувається, а повернувшись додому, «доповісти» татові, що бачив, акцентуючи увагу на деталях: якого кольору машина у дворі, кого зустріли в магазині, скільки кішок бігало біля сусіднього під’їзду …
8. Портрет. Пропонуємо малюкові уважно подивитися на маму і запам’ятати, у що вона одягнена. Далі мама виходить в іншу кімнату і щось міняє у своєму образі, наприклад, надягає шапку, шарф або змінює одну спідницю на іншу. Повертається в кімнату. Дитина уважно дивиться на маму і повідомляє, що змінилося в її образі.
9. Знайди зображення. Дитині показуємо картку із зображеними на ній тваринами. Після того, як малюк уважно подивився і запам’ятав, картку прибираємо. Далі перед дитиною викладаємо кілька карток із зображеними на них різними тваринами, в тому числі і ту, яку дитина запам’ятовувала. Просимо малюка уважно подивитися на картинки і вказати ту, яку йому показували. На початку, можна обмежитися 4-5 картками, далі ускладнюємо вправу за допомогою збільшення кількості картинок.
10. Слова. У цю гру можна грати, як удвох, так і з групою дітей. Називаємо слово (наприклад, сонце), малюк його запам’ятовує, повторює і додає будь-яке додаткове слово (наприклад, озеро). Наступний гравець (або знову ви, якщо граєте удвох з дитиною) називає всі перераховані раніше слова і додає одне нове слово (наприклад, сонце, озеро, верблюд). Гра продовжується до тих пір, поки один з гравців не зможе відтворити всі раніше названі слова.
11. Меморі. Беремо кілька парних карток (для початку краще брати невелику кількість). Показуємо дитині зображені на картках картинки. Далі перевертаємо їх сорочками догори. Пропонуємо малюкові відкривати картки попарно. Якщо зображення збіглися, то вони видаляються з гри. Якщо ж картинки виявилися різні, то перевертаємо їх знову сорочками вгору і повертаємо на місце.
12. Дії. Дитині пропонуємо виконати дії в певному порядку. Наприклад, підійди до свого столу, візьми червоний фломастер і віднеси його на кухню.

Перераховані гри на розвиток пам’яті не вимагають практично ніякої підготовки, але дуже цікаві дітям. Так непомітно, в процесі гри, ви з легкістю будете тренувати пам’ять малюкові, що в майбутньому йому знадобиться.

Розвиваємо мислення

Мислення дошкільників значно відрізняється від мислення школярів, а тим більше від мислення дорослої людини. Наприкінці третього року життя мислення дітей є наочно-дійовим і наочно-образним. Це означає, що дитина мислить, спираючись на уявлення, яке відокремлюється від практичних дій. Надалі дитина може згрупувати предмети, самостійно встановлювати зв’язки між окремими предметами чи фактами. Діти в 4-5 років частіше виявляють ініціативу у з’ясуванні питань, роздумах («Навіщо поливають квіти?», «Чому листя пожовкло?»). У старшому дошкільному віці відбувається бурхливий розвиток наочно-образного мислення. З’являється здатність використовувати в мисленні образи, символи. Так, в цьому віці діти розуміють зміст математичних функцій додавання та віднімання, розуміють відношення частини та цілого. Дитина починає експериментувати, в неї розвивається нестандартність мислення, формуються узагальнені способи мислення: порівняння, пошук схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо. Ігри, що сприяють розвитку мислення:

1. Гра «Чим схожі, чим відрізняються».
   Запропонуйте дитині послухати пари слів і визначити, чим вони схожі та чим відрізняються. Наприклад, пари слів: троянда і тюльпан, заєць і вовк, холодильник і пилосос та ін.
2. Гра «Хитрі запитання».
   Дорослий пропонує дитині відповісти на запитання: «Яке слово довше «удав» чи «черв’ячок»?», «Яке слово коротше «кіт» чи «кит»?», «Василь гостював у селі тиждень і один день. Скільки днів був хлопчик в селі?» Ці запитання розвивають логічне мислення, а також слухову увагу, що неодмінно стане в нагоді майбутнім першокласникам.

Пропоную добірку логічних задач для дітей дошкільного віку. Такі завдання розвивають не тільки логічне мислення, а й увагу, пам’ять, кмітливість. Вирішуйте з діточками такі завдання! Дітям вони дуже подобаються!

1. Стоїть клен. На клені дві гілки, на кожній гілці по дві вишні. Скільки всього вишень.
2. Якщо гусак стоїть на двох ногах, то він важить 4 кг. Скільки буде важити гусак, якщо він стоїть на одній нозі?
3. У двох сестер по одному брату. Скільки дітей в сім’ї?
4. У Михайлика три візки різного кольору: червоний, жовтий і синій. Ще у нього три іграшки: ванька встанька, пірамідка і дзига. У червоному візку він повезе НЕ дзигу і не пірамідку. У жовтому – НЕ дзигу і не ваньку встаньку. Що повезе Михайлик в кожному візку?
5. Мишка їде не в першому і не в останньому вагоні. Курча не в середньому і не в останньому вагоні. У яких вагонах їдуть мишка і курча?
6. Скільки вух у трьох мишей?
7. Скільки лап у двох ведмежат?
8. У семи братів по одній сестрі. Скільки всього сестер?
9. Саша їв яблуко велике і кисле. Оля їла яблуко велике і солодке. Що в цих яблуках однакове? Різне?
10. Що станеться з білою хусткою, якщо її опустити в Червоне море?
11. Скільки горіхів в порожній склянці?
12. З якого посуду неможливо нічого з’їсти?
13. Качка важить два кілограми. Скільки буде важити качка, якщо вона стане на одну ногу?
14. Скільки кінців у одній палиці? А у половини палиці?
15. Михайлику 2 роки, а Люді 1 рік. Яка різниця у віці у них буде через 2 роки?
16. Мама купила дітям три шарфики і шість рукавиць. Скільки дітей у мами?

Розвиток уваги у дітей

Увага – це зосередженість на чомусь. Вона пов’язана з інтересами, схильностями, покликанням людини, від її особливостей залежать спостережливість, здатність бачити в предметах чи явищах малопомітні, але суттєві деталі.
У дітей увага з’являється досить рано. Перші прояви мимовільної уваги в малюка спостерігаються уже під час смоктання. Пізніше обсяг уваги дитини збільшується (охоплюються 2-3 предмети або дії). У зв’язку з тим що багато з рухів (дій) малюка доводяться до автоматизму, зростає можливість розподілу уваги. Далі дитина вчиться керувати собою та свідомо спрямовувати свою увагу на певний предмет. При цьому вона використовує перш за все слово і вказівний жест дорослого.
У 4-6 років увага дитини стає більш стійкою. Це дає малюкові можливість виконувати під керівництвом дорослого певні завдання. Завдяки розвитку дитячої допитливості, зростанню жаги пізнання увага фіксується на предметі. Так, наприклад, малюк може довго спостерігати за пташками, щоб довідатися, як вони літають, де сплять, які мають домівки. Розвиток властивостей і видів уваги дошкільняти суттєво залежить від вагомості, емоційності, цікавості матеріалу, від характеру діяльності, яку виконує дитина.
Велике значення для розвитку довільної уваги в дошкільному віці має гра. Під час гри виникає потреба досягати певного результату й координувати свої дії відповідно до завдань, підпорядковувати їх певним правилам, підкорятися вимогам групи. Гра виробляє здатність навмисно зосереджувати увагу на певних предметах, переключати й розподіляти її.
Розвиток уваги дитини залежить від різних змін у її житті, від освоєння нових видів діяльності (ігрової, трудової). У 4-5 років дитина скеровує свої дії під впливом дорослого: „Будь уважним!”, „Слухай уважно!”, „Дивись уважно!”. Розвиток довільної уваги пов’язаний із засвоєнням засобів керування нею. Спочатку – це зовнішні засоби (вказівний жест, слово дорослого). Далі таким засобом стає мова самої дитини, що набуває планувальної функції. „Я спершу хочу подивитися на мавпочок, а потім – на крокодильчиків”,– планує малюк дорогою до зоопарку. Він намічає мету – подивитися, а потім уважно розглядає об’єкти, що його цікавлять. Таким чином, розвиток довільної уваги тісно пов’язаний не тільки з розвитком мовлення, але й з усвідомленням майбутньої дії. Розвиток цього виду уваги також пов’язаний з освоєнням норм і правил поведінки.
        

Найкращий спосіб стимулювати розвиток уваги в малюка – це підтримувати його допитливість.