Дистанційна освіта. Практичний психолог рекомендує

13.06.2022 Як допомогти дитині відновити відчуття безпеки?

Шановні батьки, дані поради та вправи стануть Вам у пригоді, якщо дитина відчуває тривогу, психологічно напружена та потребує підтримки.

09.06.2022

Шановні дорослі та діти! Ось завдання на літо

Літо – чудова пора для експериментів, ігор та цікавих дитячих забав. Під час війни дітям особлива важлива увага та підтримка батьків. Тому знайдіть кілька годин у своєму графіку та приділіть їх своїм дітям, аби пізнавати світ разом.

Що робити? Пропоную цікавий перелік літніх занять, які активізують усі канали сприйняття — зір, дотик, нюх, слух, рух та уяву:

  1. Бігайте босоніж по траві
  2. Робіть картини з шишок, пелюсток, листя, зелені, овочів
  3. Влаштовуйте баталії з водяними пістолетами
  4. Рахуйте звуки, аромати або кольори навколо
  5. Спускайтеся з гірки або катайтеся по траві (та обережно, кліщі)
  6. Йдіть на екскурсію по місту, неначе бачите його вперше
  7. Танцюйте під дощем та стрибайте по калюжах
  8. Фотографуйте метеликів і жуків
  9. Робіть з паперу панамки та літачки
  10. Спостерігайте за нічним небом — рахуйте зірки, шукайте літаки та супутники, загадуйте бажання
  11. Обводьте крейдою свою тінь на асфальті та розмальовуйте її
  12. Запускайте повітряного змія
  13. Фотографуйте іграшку в різних місцях, влаштуйте їй «пригоду-подорож», а потім створіть фотоальбом
  14. Заморозьте квіти і ягоди в кубиках льоду (і збережіть це до зими)
  15. Фотографуйте кожен день в одному і тому ж ракурсі дерево (квітку, місяць) — потім зробити анімацію
  16. Смажте сосиски (хліб, маршмелоу) на багатті
  17. Обведіть стопу, виріжте слід з картону, кладіть на різні поверхні (клумба, листя, пісок, галька …) і фотографуйте «слід літа»
  18. Визначайте із заплющеними очима на смак ягоди, фрукти, овочі
  19. Сховайте «скарб», намалюйте карту і разом з дитиною відшукайте його
  20. Робіть з глини або тіста кулони з відбитками листя, квітів

Вмикайте уяву та вигадуйте свої ігри разом з малечею. Дозвольте своїм дітям проживати радісні миті дитинства. з UNICEF

Бажаю успіхів!

08.06.2022

Тренуємо силу волі

Секретні слова

Вік: старший дошкільний.

Мета: розвивати зосередженість, цілеспрямованість, формувати вольові навички.

Дорослий домовляється з дитиною, що вона повторюватиме за ним усі слова, окрім секретних. Такими словами, приміром, можуть бути назви рослин чи домашніх тварин. Коли дитина почує секретне слово, вона має, двічі плеснути в долоні, свиснути, підстрибнути тощо. Коли дитина зрозуміє суть гри, дорослий може нараховувати штрафні бали за помилки. Добре, якщо під час кожної гри він записуватиме кількість балів на дошці або фліпчарті. Це дасть дитині змогу відстежувати, як змінюється її результат.

Перегони черепашок

Вік: середній і старший дошкільний.

Мета: розвивати зосередженість, цілеспрямованість, формувати вольові навички.

Дорослий пропонує дітям перетворитися на черепашок і взяти участь у перегонах. Для цього діти стають в одну лінію й за сигналом дорослого починають дуже повільно рухатися вперед до певного орієнтира — стола, лінії, килима тощо. Переможе та «черепашка», яка прийде до фінішу останньою.

Слухай оплески

Вік: старший дошкільний.

Мета: розвивати зосередженість, цілеспрямованість, формувати вольові навички.

Дорослий домовляється з дітьми про ігрові сигнали. Відтак вмикає музику й діти починають рухатися по колу чи танцювати. Коли дорослий зупиняє музику й плескає в долоні певну кількість разів, діти виконують відповідний рух:

– один раз —присідають;

– два рази — махають руками;

– три рази — роблять колові оберти кистями;

– чотири рази — піднімають руки вгору.

07.06.2022

Тренуємо силу волі

Секретні слова

Вік: старший дошкільний.

Мета: розвивати зосередженість, цілеспрямованість, формувати вольові навички.

Дорослий домовляється з дітьми, що вони повторюватимуть за ним усі слова, окрім секретних. Такими словами, приміром, можуть бути назви рослин чи домашніх тварин. Коли діти почують секретне слово, вони мають, двічі плеснути в долоні, свиснути, підстрибнути тощо. Коли діти зрозуміють суть гри, дорослий може нараховувати штрафні бали за помилки. Добре, якщо під час кожної гри він записуватиме кількість балів на дошці або фліпчарті. Це дасть дітям змогу відстежувати, як змінюється їхній результат.

Перегони черепашок

Вік: середній і старший дошкільний.

Мета: розвивати зосередженість, цілеспрямованість, формувати вольові навички.

Дорослий пропонує дітям перетворитися на черепашок і взяти участь у перегонах. Для цього діти стають в одну лінію й за сигналом дорослого починають дуже повільно рухатися вперед до певного орієнтира — стола, лінії, вихователя тощо. Переможе та «черепашка», яка прийде до фінішу останньою.

Слухай оплески

Вік: старший дошкільний.

Мета: розвивати зосередженість, цілеспрямованість, формувати вольові навички.

Дорослий домовляється з дітьми про ігрові сигнали. Відтак вмикає музику й діти починають рухатися по колу чи танцювати. Коли дорослий зупиняє музику й плескає в долоні певну кількість разів, діти виконують відповідний рух:

– один раз —присідають;

– два рази — махають руками;

– три рази — роблять колові оберти кистями;

– чотири рази — піднімають руки вгору.

06.06.2022

Створюємо хвилинки позитиву для малечі – граємо з дітьми

Вранішнє сонечко

Вік: молодший, середній, і старший дошкільний.

Мета: активізовувати, налаштовувати на позитив.

Діти слухають вірш і повторюють рухи за дорослим:

Зранку у віконечко

Зазирнуло сонечко, (піднімають руки вгору)

Мило посміхнулося

Щічки доторкнулося. (торкаються руками щічок і гладять їх)

Промінцем погладило:

«Не сумуй, — порадило. (гладять однією рукою другу)

День, що розпочався,

Щоб у тебе вдався!». (плескають у долоні)

Ось так!

Вік: молодший, середній і старший дошкільний.

Мета: створювати веселий настрій.

Дорослий запитує, відтак сам відповідає пантомімою, а діти наслідують рухи:

Як живете — Ось так! (виставляють вгору великий палець)

А пливете — Ось так! (імітують плавальні рухи)

Друзів вітаєте? — Ось так! (махають рукою)

Рідних зустрічаєте? — Ось так! (усміхаються)

А як стрибаєте? — Ось так! (стрибають на лівій, потім правій нозі)

Дива чекаєте? — Ось так! (складають долоні на рівні грудей)

Як сумуєте? — Ось так! (похнюплюються)

А пустуєте? — Ось так! (кривляються)

Плутанина

Вік: середній і старший дошкільний.

Мета: піднімати настрій, розвивати уважність.

Дорослий розповідає вірш про частини тіла й показує їх на собі, а діти повторюють за ним. Згодом дорослий намагається заплутати дітей: називає одну частину тіла й показує замість неї другу. Діти мають це помітити й вказати на правильну частину тіла.

В мене кругла голова:

Ока два і вуха два,

Ніс один і рот маленький,

І волоссячко тоненьке.

Тепле і гладке чоло

Під волоссячком лягло.

А внизу — пухнасті брови,

Дві доріжки волоскові.

30.05.2022

Казка на ніч:

скоротити не можна читати повністю

«Ні! Там ще Вовчик був!», «Ти все переплутав! У рукавичці ще Жабка і Зайчик були», «Ти вчора не так читала. Читай усе!». Напевно, кожний дорослий, який читав улюблену казку дитини п’ятий, десятий чи тридцять п’ятий раз, мріяв, щоб Колобка з’їв Зайчик, а дід не губив рукавичку. Утім, діти не дозволяють зробити монтаж казки й безжально контролюють сюжет. Тож кожне покоління батьків цікавить: «Чому дитина така нудна й вперта?». А й справді, чому?

Коли чотирирічний Дмитрик третій раз поспіль попросив прочитати йому на ніч «Пана Коцького», мама не витримала. Адже і мама, і Дмитрик вже давно знають сюжет і всі діалоги напам’ять. «Невже тобі не набридло?» — запитала мама й почула у відповідь категоричне: «Ні! Ну почитай!». Погодьтеся, у такій ситуації опинялися чи не всі мами й тата — дитина щодня просить читати одну й ту саму казку або показувати їй улюблений мультик багато разів. Спробуємо розібратися, чому так відбувається і чому дитина не втомлюється «закручувати одну й ту саму пластинку».

Яку роль відіграє повторення в житті дитини і які її потреби задовольняє? Зокрема, для дитини повторення — це…

… спосіб розвиватися

Повторення розвиває пам’ять дитини й формує вміння аналізувати, що сприяє подальшому розвитку. Не дарма ж говорять: «Повторення — основа навчання».

… спосіб собі щось нагадувати

Коли дитина опановує якусь навичку й багато разів повторює її, це слугує нагадуванням про набуте вміння. Так само прагнення повторити одну й ту саму сюжетну лінію, може свідчити про бажання дитини нагадати собі про висновки, які вона зробила раніше.

… підтвердження, що світ — надійний

Діти потребують ритуалів, адже вони дають їм змогу відчувати стабільність і надійність навколишнього світу. Ритуал — зрозумілий, встановлений порядок дій. Отже, дитина, яка прагне постійно слухати одну й ту саму казку, може підсвідомо прагнути стабільності й упорядкованості.

… прагнення пізнати щось повністю

Щоб дитина змогла повноцінно засвоїти сюжет, який відповідає її віку й рівню розвитку, і зробити на його основі власні висновки, його необхідно відтворити щонайменше 30 разів! Щоразу коли дорослий відтворює сюжетну лінію, дитина відкриває для себе більше деталей, доповнює власну картину світу.

… бажання відтворити позитивні емоції

Мультфільм чи казка, яку дуже любить дитина, безумовно, приносить їй індивідуальні позитивні емоції — радість за успіхи улюбленого персонажа, відновлення справедливості й перемога добра над злом, сприйняття смішних подій тощо.

… спосіб позбутися тривоги

Відчуття передбачуваності ситуації, яке створює багаторазове повторення сюжету, може знімати тривогу, що пов’язана з невідомістю.

… прив’язаність до улюбленого персонажа

Буває, що дитина виділяє для себе якогось конкретного персонажа, який найбільше припав їй до серця. Дитина може ідентифікувати себе з цим персонажем, захоплюватись якостями його характеру чи просто відчувати до нього емоційну прв’язаність. У такому разі батькам не уникнути численних прохань дитини подивитися улюблений мультфільм чи почитати улюблену казку.

Як ставитися до прохань дитини вчергове почитати чи подивитися улюблену історію? Відповідь на це запитання одна — набратися терпіння й дати дитині можливість розвиватися у своєму ритмі завдяки багаторазовому повторенню.

27.05.2022

Замість тисячі слів, або Як заспокоїти дитину за допомогою «коробки спокою»

«Спокійно, тільки спокійно!» — такою фразою повсякчас втішав засмученого чи наляканого Малюка Карлсон. Утім, у реальному житті ця фраза здебільшого не працює. Як же тоді батькам заспокоїти дитину, яка плаче або чимось стривожена? А що найголовніше; як навчити її заспокоюватися самостійно? Тут у пригоді мамам і татам стане «коробка спокою»

Складіть у невелику коробку, мішечок або валізку всі речі, які ви або дитина можете використовувати тоді, коли вона засмучена, стривожена чи налякана. Головне, постарайтеся покласти в «коробку спокою» предмети, які чинять заспокійливу дію на всі органи чуття дитини й дають змогу спрямувати її думки та емоції у позитивне русло.

Щоб «коробка спокою» була корисною — наповніть її разом із дитиною. Розпитайте дитину про те, на що їй подобається дивитися, які звуки вона любить слухати, які дотики, запахи й смаки відчувати. Розкажіть, де лежатиме «коробка спокою» та поясність, як нею користуватися, якщо дитина відчуває занепокоєння, сум, тривогу. Також наголосіть, що дитина може брати «коробку спокою» із собою куди завгодно: у поїздку, у гості, на прийом до лікаря тощо.

13.05.2022

Як допомогти дошкільнику опанувати  назви кольорів

Щановні батьки, ось декілька порад, як допомогти дитині навчитися розрізняти та називати кольори.

Із зовнішніми ознаками предметів дорослі ознайомлюють ди­тину у віці від року до трьох. Розрізнення кольору, форми, вели­чини та співвіднесення їх з відповідними назвами є пріоритетними знаннями для цього вікового періоду. Надалі ж основну увагу приді­ляють ознайомленню дитини з функціями предметів та їх застосу­ванням.

Чому ж дітям складно запам’ятовувати і співвідносити на­зви кольорів? Які ознаки предметів їм засвоїти легше?

Відповіді на ці запитання лежать усередині предметної діяльності, яка в пе­ріод раннього віку є провідною, а отже, створює умови для оволо­діння малюком зовнішніми ознаками предметів. Тож найлегше дитина оволодіває тими ознаками, завдяки яким із предметами можна діяти.

Немовля ще в колисці навчилося розрізняти м’ячик і кубик — перший предмет легко можна взяти в ручку, тоді як другий — брати незручно через його гострі кути.

Маленька дитина чітко розрізняє величину предметів і до великої іграшки йде широко розвівши ручки. Але вона ніколи так не підходить до будь-чого маленького, того, що можна взяти однією рукою.

Процес оволодіння назвами кольорів справді є для дітей найскладнішим. Це обумовлено тим, що колір є першою абстракцією, із якою вони стикаються.

Колір можна лише побачити, із ним ніяк не можна діяти. А ета­лонні назви кольорів не завжди збігаються із самими кольорами.

Деякі назви кольорів більш-менш збігаються із самими кольора­ми, як-от «зелений» — із зеленню чи «жовтий» — із жовтком, але не всі.

Тож перед дитиною нелегке завдання — пов’язати два неспівставні між собою об’єкти: колір та його назву.

Допомогти дітям оволодіти назвами кольорів й адекватно їх вико­ристовувати в майбутньому дорослі можуть, застосувавши ситуативні предметні сенсорні предеталони (далі — предеталони).

Предеталони — це умовні назви кольорів, де як еталон використано конкретний предмет, із яким дитина діяла в конкретній ситуації. Скажімо, для запам’ятовування дитиною червоного кольору можна використати порівняння «як помідор», помаранчевого — «апельсиновий» чи «морквяний» тощо.

Предеталони широко використовують і дорослі люди — напри­клад, коли не вистачає еталонних назв складних відтінків, як-от: колір морської хвилі, малиновий, бузковий, бірюзовий тощо.

Проблема в тому, що нині трапляються перегини під час органі­зації батьками розвитку дитини вдома.

Нерідко батьки, навчаю­чи дитину у ранньому віці іноземної мови, письма чи лічби, не­хтують законами психічного розвитку особистості. І цим самим ускладнюють процес індивідуального розвитку дитини та ство­рюють проблеми для вікового становлення її психіки.

Отже, за індивідуальної потреби дорослим варто, орієнтуючись на досвід дитини, віднайти предеталони для кожного кольору, а по­тім поступово вводити в мовлення дитини еталонні назви кольорів.

12.05.2022

Шановні батьки та колеги пропоную Вам АРТ ТЕХНІКИ при роботі зі стресом. Чому малювання – це гарна  ідея під час війни.

Малювати може будь-хто, будь-коли. Якщо ви ніколи не малювали – не біда. Ви не повинні видавати шедеври. Робіть це для процесу. Також не обов’язково одразу купувати мольберт та олійні фарби. Звичайна кулькова ручка і папірець з блокноту також підійдуть.

Чудовий спосіб провести час з дітьми. Малювання – один з найбільш улюблених занять для дітей. Малюйте всією родиною. Це підійме настрій, відволікає, надихає та розвиває.

Зникають негативні думки. Коли малюєш, то фокусуєшся тільки на тому, чим зайнятий. Так йдуть геть напруга та негатив.

Перенасичений інформацією мозок відпочиває. Малювання схоже на медитацію.

Малювання – гарний спосіб розслабитися у будь-який час і в будь-якому місці. Можна малювати вдома, в бомбосховищі, під час очікування.

Малювання – це просто приємно. Кожна людина має спробувати методи арт-терапії.

1.Малюйте у повній темряві

Ми відчуваємо великий стрес від негативних суджень та критики, які завжди супроводжують створення творів мистецтва. Спробуйте створювати художні твори у повній темряві для того, щоб звільнити мистецтво від цього «внутрішнього мистецтвознавця», який сидить у вас у голові. Думайте про це як про різновид «сліпого малюнку» за контурами. Ви раптом звільнилися для того, щоб створювати лінії, форми та зразки просто тому, що відчуваєте, що маєте це зробити. А коли увімкнете світло, ви, мабуть, будете дуже здивовані тим, що побачите.

  1. Акварель вашого фізичного стану

Ляжте і заплющте очі. Уявіть ваше тіло. Уявіть, як ви вдихаєте та видихаєте. Спробуйте уявити дихання як певний колір, нехай цей колір входить у ваше тіло при вдиху, і нехай при видиху з тіла виходить інший колір.
Що ви бачите? Намалюйте контур вашого тіла на великому аркуші паперу, а всередині нього створіть акварель, що базується на ваших колірних уявленнях про власне тіло. Подумайте про те, що означають для вас ці кольори, про те, де вони більш насичені, а майже прозорі. Думайте про це, як про самий розслаблюючий автопортрет, який ви коли-небудь створювали.

  1. Методика “Клубок ліній”

Для цієї методики Вам знадобиться чистий лист і ручка або простий олівець.
Завдання: згадуючи неприємну, стресову ситуацію, що викликає у Вас негативні емоції, почніть водити ручкою/олівцем по аркушу паперу, створюючи хаотичні лінії. Продовжуйте малювати лінії до тих пір, поки не відчуєте емоційне полегшення (це може зайняти у Вас від кількох хвилин до півгодини). В результаті у Вас на аркуші утворюється клубок з ліній, які у Вас перейде енергія Ваших негативних емоцій.

Таким чином, Ваші емоції та переживання буквально перемістяться з Вашого внутрішнього світу (Вашої підсвідомості та свідомості) – у зовнішній світ, а саме на аркуш паперу. Ви побачите, наскільки ця легка методика дозволить Вам своєчасно опрацювати свої негативні емоції та не дати їм можливість укоренитись у Вашій душі. Після виконання завдання з листом, на якому зображений Ваш клубок ліній, Ви можете зробити те, що забажаєте (можете його залишити як є, можете викинути, спалити, зім’яти або трансформувати). Тут немає межі Вашої фантазії.

11.05.2022

Шановні батьки, незважаючи на тривожний час, важливо знайти сили та рухатись вперед.

Що можна робити Весною. Навіть, воєнною (за рекомендацією психолога Світлани Ройз):

  1. Пускати сонячних зайчиків.
  2. Вивчити слово ВЕСНА – різними мовами.
  3. Зробити мобіль із паперових птахів (можливо, прикрасити дерево).
  4. Відкрити сезон роликів, якщо вони в доступі, велосипедних прогулянок, їзди на самокаті.
  5. Слухати голоси птахів (записати їх).
  6. Піти на екскурсію містом.
  7. Посадити рослину, спостерігати за нею.
  8. Співати пісні, що закликають тепло.
  9. Фотографувати тюльпани, конвалії.
  10. Посадити рослину в горщику на підвіконні.
  11. Носити яскравий одяг чи обрати яскраву деталь одягу.
  12. Спостерігати за різними метеликами.
  13. Прогулятися під дощем без парасольки.
  14. Почути перший грім.
  15. Покласти весняні квіти у формочки для льоду (будь які пробки від пляшки з водою)– зберегти у морозильнику.
  16. Зробити весняний чай.
  17. Прогулятися босоніж по траві.
  18. Зробити шпаківню.
  19. Пускати мильні бульбашки.
  20. Малювати на асфальті.
  21. Пустити кораблик по струмку чи річці, чи пустити його в тарілці.
  22. Подарувати комусь букет.
  23. Фотографувати те й саме місце (ресурсне і найбільш безпечне, може просто небо), спостерігаючи, як воно змінюється.
  24. Зробити літачки з паперу і запускати один одному (тільки, якщо образ літачка не пов’язаний із страхом).
  25. Надіслати комусь в інше місто відправлення з листівкою, квітами.
  26. Збирати скарбничку весняних ароматів.
  27. Плести вінки з кульбаб (чи вплести квітку в зачіску).
  28. Влаштувати перший пікнік на траві (безпечному місці і стежити за кліщами).
  29. Провести зустріч, розмову на повітрі (може, зум).
  30. Влаштувати пленер – малювати дерева, рослини, птахів.
  31. Стрибати у резиночки, класики, влаштувати гру у «футбол» (чим завгодно).

Оберіть разом з дитиною, яку цікаву справу із запропонованих Ви зробите сьогодні, а завтра? Знаходьте час і сили радіти життю, створюйте позитивні моменти.

Весни! І сил нам усім!

Шановні батьки,запрошуємо Вас долучитися до дистанційного навчання просимо Вас підтримувати педагогів, довіряти їм, бути чуйними, толерантними, виявляти взаємоповагу.

Наразі нам усім складно… Кожен із нас вирішив, як вважав за потрібне. Кожен із нас робить те, що може, щоб прискорити нашу Перемогу. А тому не картайте себе ні за що. Зараз бережіть сили, намагайтеся відновлювати ресурси, дбайте про себе й тих, хто поруч. Підтримка та допомога іншим творять дива, адже дають змогу і вам утвердитися в своїх силах і можливостях. А ще — удвох чи утрьох так легко усміхнутися, хай навіть крізь сльози. Усмішка — заразлива! І від вашої щирої усмішки починають усміхатися й інші. А ви у цей час точно розумієте: «Я впораюсь!».

Беззаперечно, що сьогодні найперше завдання це захист та збереження життя дитини. На скільки це можливо дбайте про режим дня дитини, про доступ до їжі та води. Але не забувайте про розвиток і освіту. Не відкладайте це на потім. Знаходьте час і місце розповісти/прочитати казку, історію, оповідання; вчіть вірші напам’ять; переглядайте разом мультфільми; опрацьовуйте разом матеріали різноманітних освітніх платформ (багато з них відкрили доступ до своїх матеріалів на безкоштовній основі); надавайте значення дитячим справам; розмовляйте зі своєю дитиною; розмірковуйте, припускайте, мрійте, фантазуйте про все на світі; грайте разом. Все це допомагає дитини відчувати себе у безпеці. Звертайтеся за консультацією, підказкою, порадою до вихователів вашої дитини, психолога та всіх фахівців дитячого садка. Шукайте можливості взаємопідтримки.

Переконані, що кожен з педагогів залюбки озброїть вас розвивальним контентом. Більш того, зробить це грамотно, врахує можливості та потенціал саме вашої дитини. Допоможе підібрати/вибрати те, що буде цікавим, підходити саме вашій дитині. Будьте на зв’язку!

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.