Прояви тривожності у дитини

16.05.2022

Шановні батьки, ми живемо в складні часи. І якщо дорослі відчувають хвилювання з приводу поточних подій, уявіть, що мають відчувати наші діти. У дітей є вагомі причини переживати занепокоєння, тривогу. Тому важливо захистити та зберегти психологічне здоров’я малюків, запобігти проявам тривожності.

Тривожність. ЇЇ прояви та як знизити рівень тривожності у дитини.

Почуття тривоги – це нормальна частина життя, особливо етапів дорослішання та навчання. Але занадто сильне занепокоєння може руйнівно впливати на життя: під дією цього почуття дитина починає уникати складних ситуацій, конфліктувати та впадати у відчай.

Що таке тривожність?

Тривожність – це стан нервозності та занепокоєння, його відчувають і дорослі, і діти. Вона виникає в «просунутій» префронтальній корі головного мозку, де ми розв’язуємо проблеми та уявляємо різні ситуації. Це місце, де в дитини виникають думки: «Ой, а якщо я помилюся? А якщо мене хтось вкраде? ».

Як проявляється тривожність

ПСИХОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

  • Надмірна боязкість — дитина часто чогось боїться, хвилюється через дрібниці;
  • Відсутність відчуття базової безпеки — дитина не почувається захищеною, часто насторожена;
  • Занижена або нестійка самооцінка та водночас високі вимоги до себе.

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

  • М’язове напруження, наприклад, коли дитина непокоїться, вона може несвідомо втягувати голову в плеч;
  • Порушення сну;
  • Прискорене серцебиття;
  • Поверхневе дихання;
  • Сухість у роті, відчуття стороннього тіла в горлі;
  • М’язова слабкість у кінцівках, тремтіння;
  • Енурез, дерматити, головний біль.

ПОВЕДІНКОВИЙ РІВЕНЬ

  • Надмірна скутість, нерішучість, часте зніяковіння;
  • Неконтрольоване похитування на стільці, смикання себе
    за волосся, кусання нігтів, обертання в руках різних предметів тощо.

Як знизити тривожність у дитини

  • Підвищуйте самооцінку дитини: частіше хваліть її навіть за незначні успіхи і, якщо змога, робіть це у присутності оточення
  • Намагайтеся не робити дитині зауважень і не критикувати її. Якщо дитина погано поводиться, не лайте її. Натомість доброзичливим тоном попросіть розповісти про причини незадовільної поведінки та поясніть, чому така поведінка засмучує вас
  • Не висувайте завищених вимог.
  • Демонструйте свою любов. Обіймайте дитину, Грайте разом у веселі ігри, залучайте до спільних справ

Розмовляйте з дитиною про те, що її турбує. Розповідайте їй, як ви самі боролися зі схожими страхами чи переживаннями

Контролюйте свої емоції, зокрема тоді, коли переживаєте стрес і вас легко вивести з рівноваги. У такому разі ліпше відкладіть спільні справи з дитиною і відпочиньте, щоб відновити власні ресурси та гармонізувати емоційний стан.

Стежте за своїм мовленням. Намагайтеся, щоб тон вашого голосу був спокійним, доброзичливим. Навіть якщо дитина провинилася, намагайтеся не кричати на неї, а тим паче не погрожуйте їй. Ліпше зачекайте, доки і дитина, і ви заспокоїтеся й будете готові до конструктивного діалогу, а відтак проаналізуйте неприємну ситуацію в спокійній обстановці.

17.05.2022

Аби дитина не боялася

Доволі часто дитині складно висловити свої почуття. Для того щоб успішно впоратися зі складними й дискомфортними переживаннями, їй неодмінно потрібна Ваша увага, підтримка й допомога.

Тож, аби дитина зростала впевненою, націленою на успіх і нічого не боялася в житті, нам, дорослим, варто дотримуватися низки поданих нижче рекомендацій.

  • Давайте дитині право вибору. Пропонуйте їй будь-що за принципом «або… або». Так Ви сформуєте в неї відповідальність і віру в себе.
  • Давайте дитині чітко обґрунтовані, посильні для її віку доручення. Дитина завжди старається бути хорошою для Вас, тому дати їй надто складне завдання означає одразу приректи справу на поразку. А це, своєю чергою, формує в дитини неуспішне мислення та занижену самооцінку.
  • Підтримуйте дитину. Завжди кажіть дитині, що вірите в неї, упевнені у тому, що вона зможе виконати поставлене завдання. Давайте їй право на помилку, не критикуйте. Пояснюйте, що людина вчиться упродовж усього життя, і що в дорослих теж не завжди все виходить з першого разу.
  • Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, зі старшими братиками чи сестричками. А тим паче — не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей. Ліпше зіставляйте її теперішні успіхи з попередніми, наголошуючи на позитивних змінах.
  • Уникайте конкурентних ситуацій. У дітей дошкільного віку ситуація змагання здатна спровокувати появу заздрощів, агресії. Навчитися радіти успіху іншого – це тривалий процес.
  • Побільше грайтеся з дитиною. Звісно, не завжди виходить проводити з дитиною стільки часу, скільки хотілося б. Та головне — не кількість проведеного разом часу, а якість. Під час гри не забувайте застосовувати також вправи на релаксацію та дихання.
  • Усувайте тривожність і страхи дитини, залучаючи її до таких видів діяльності, як:
  • малювання;
  • ігри в ляльковий настільний театр;
  • ігрова терапія та музикотерапія — для цього потрібні лише дитячі інструменти або предмети, за допомогою яких можна імітувати різні звуки;
  • активні й веселі фізичні вправи;
  • читання художньої літератури вголос.

Шановні батьки!

Пам’ятайте: дитина значно швидше позбудеться негативних переживань, забуде про будь-які страхи, якщо поруч буде дорослий, який зрозуміє і підтримає!

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.