Прояви тривожності у дитини

by dn7adm · 16 Травня, 2022

16.05.2022

Шановні батьки, ми живемо в складні часи. І якщо дорослі відчувають хвилювання з приводу поточних подій, уявіть, що мають відчувати наші діти. У дітей є вагомі причини переживати занепокоєння, тривогу. Тому важливо захистити та зберегти психологічне здоров’я малюків, запобігти проявам тривожності.

Тривожність. ЇЇ прояви та як знизити рівень тривожності у дитини.

Почуття тривоги – це нормальна частина життя, особливо етапів дорослішання та навчання. Але занадто сильне занепокоєння може руйнівно впливати на життя: під дією цього почуття дитина починає уникати складних ситуацій, конфліктувати та впадати у відчай.

Що таке тривожність?

Тривожність – це стан нервозності та занепокоєння, його відчувають і дорослі, і діти. Вона виникає в «просунутій» префронтальній корі головного мозку, де ми розв’язуємо проблеми та уявляємо різні ситуації. Це місце, де в дитини виникають думки: «Ой, а якщо я помилюся? А якщо мене хтось вкраде? ».

Як проявляється тривожність

ПСИХОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

Надмірна боязкість — дитина часто чогось боїться, хвилюється через дрібниці;
Відсутність відчуття базової безпеки — дитина не почувається захищеною, часто насторожена;
Занижена або нестійка самооцінка та водночас високі вимоги до себе.

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

М’язове напруження, наприклад, коли дитина непокоїться, вона може несвідомо втягувати голову в плеч;
Порушення сну;
Прискорене серцебиття;
Поверхневе дихання;
Сухість у роті, відчуття стороннього тіла в горлі;
М’язова слабкість у кінцівках, тремтіння;
Енурез, дерматити, головний біль.

ПОВЕДІНКОВИЙ РІВЕНЬ

Надмірна скутість, нерішучість, часте зніяковіння;
Неконтрольоване похитування на стільці, смикання себе
за волосся, кусання нігтів, обертання в руках різних предметів тощо.

Як знизити тривожність у дитини

Підвищуйте самооцінку дитини: частіше хваліть її навіть за незначні успіхи і, якщо змога, робіть це у присутності оточення
Намагайтеся не робити дитині зауважень і не критикувати її. Якщо дитина погано поводиться, не лайте її. Натомість доброзичливим тоном попросіть розповісти про причини незадовільної поведінки та поясніть, чому така поведінка засмучує вас
Не висувайте завищених вимог.
Демонструйте свою любов. Обіймайте дитину, Грайте разом у веселі ігри, залучайте до спільних справ

Розмовляйте з дитиною про те, що її турбує. Розповідайте їй, як ви самі боролися зі схожими страхами чи переживаннями

Контролюйте свої емоції, зокрема тоді, коли переживаєте стрес і вас легко вивести з рівноваги. У такому разі ліпше відкладіть спільні справи з дитиною і відпочиньте, щоб відновити власні ресурси та гармонізувати емоційний стан.

Стежте за своїм мовленням. Намагайтеся, щоб тон вашого голосу був спокійним, доброзичливим. Навіть якщо дитина провинилася, намагайтеся не кричати на неї, а тим паче не погрожуйте їй. Ліпше зачекайте, доки і дитина, і ви заспокоїтеся й будете готові до конструктивного діалогу, а відтак проаналізуйте неприємну ситуацію в спокійній обстановці.

17.05.2022

Аби дитина не боялася

Доволі часто дитині складно висловити свої почуття. Для того щоб успішно впоратися зі складними й дискомфортними переживаннями, їй неодмінно потрібна Ваша увага, підтримка й допомога.

Тож, аби дитина зростала впевненою, націленою на успіх і нічого не боялася в житті, нам, дорослим, варто дотримуватися низки поданих нижче рекомендацій.

Давайте дитині право вибору. Пропонуйте їй будь-що за принципом «або… або». Так Ви сформуєте в неї відповідальність і віру в себе.
Давайте дитині чітко обґрунтовані, посильні для її віку доручення. Дитина завжди старається бути хорошою для Вас, тому дати їй надто складне завдання означає одразу приректи справу на поразку. А це, своєю чергою, формує в дитини неуспішне мислення та занижену самооцінку.
Підтримуйте дитину. Завжди кажіть дитині, що вірите в неї, упевнені у тому, що вона зможе виконати поставлене завдання. Давайте їй право на помилку, не критикуйте. Пояснюйте, що людина вчиться упродовж усього життя, і що в дорослих теж не завжди все виходить з першого разу.
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, зі старшими братиками чи сестричками. А тим паче — не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей. Ліпше зіставляйте її теперішні успіхи з попередніми, наголошуючи на позитивних змінах.
Уникайте конкурентних ситуацій. У дітей дошкільного віку ситуація змагання здатна спровокувати появу заздрощів, агресії. Навчитися радіти успіху іншого – це тривалий процес.
Побільше грайтеся з дитиною. Звісно, не завжди виходить проводити з дитиною стільки часу, скільки хотілося б. Та головне — не кількість проведеного разом часу, а якість. Під час гри не забувайте застосовувати також вправи на релаксацію та дихання.
Усувайте тривожність і страхи дитини, залучаючи її до таких видів діяльності, як:
малювання;
ігри в ляльковий настільний театр;
ігрова терапія та музикотерапія — для цього потрібні лише дитячі інструменти або предмети, за допомогою яких можна імітувати різні звуки;
активні й веселі фізичні вправи;
читання художньої літератури вголос.